ПравдаPRO

Не важливо скільки разів і який ти вживав наркотик. Не важливо і те, що ти добре вчишся, часом слухаєш батьків, ходиш в церкву і не зраджуєш своєму хлопцеві чи дівчині. Не важливо, що ти знаєш “Отче наш” і нікого не вбив. Твої, так звані “маленькі грішки”, сталевими та іржавими цвяхами вп’ялись у руки та ноги Ісуса. Його кров стікала з хреста за тебе, друже. А ти, як той Юда, знову і знову продаєш Його за короткий кайф. Він полюбив тебе до самої смерті. Але, дякуючи цій смерті, ти можеш знайти звільнення від гріха та пекла.

В мене завжди було багато друзів. І як у кожного, серед них знайшовся один, найкращий, той, який завжди поряд, з яким можна поділитись своїми проблемами та переживаннями. Його звали наркотик. Так він був мені найкращим другом. З ним я плакав, сміявся, розмовляв, з ним я гуляв і слухав музику. Все в своєму житті я присвячував наркотику: вірші, пісні, гімни. Я постійно думав, як його покращити та вдосконалити. В голові були одні кальяни, бульбулятори і т.п. А ще була мрія: спробувати всі наркотики світу. А що життя? Життя коротке і одне, тому потрібно взяти від нього все. Тим більше, коли ціллю життя є наркотик.

1969 - Брайн Джонс, гітарист групи Rolling Stones. Передозування наркотиків. 27 років.

Міф –  щось вигадане, нереальне, протилежне правді.

Коли люди бредуть по розжарених пісках пустелі без води під пекучим сонцем, в них перед очима з’являються солодкі ілюзії, які називаються міражами. Вони бачать пальми, зелену траву, прохолодну воду. І тоді, зібравши останні сили, вони біжать назустріч обману і падають мертвими на піщаних барханах.

Сьогодні перед очима багатьох молодих людей через друзів, пресу, телебачення, Інтернет створюється ілюзія про наркотики. Ми дивимося та слухаємо ці міфи та згодом починаємо в них вірити. А коли знесилені прибігаємо до мети, то нарешті починаємо розуміти, що це лише обман та  смерть.